Владимирский спуск, 2
(044) 278-16-97, 278-62-91
70 - 300 грн.
У програмі чергового концерту Національного симфонічного оркестру під орудою Володимира Сіренка, крім музики Сергія Прокоф’єва, прозвучить один твір Віталія Губаренка. Це Камерна симфонія №2 для скрипки з оркестром, написана 1978 року. Паралелей між Прокоф’євим і Губаренком, композиторів, які жили в різний час і в різних країнах (хоч і обидва народилися на території України), насправді більше, ніж може здатися на перший погляд.
Стиль Губаренка, учня Дмитра Клебанова у Харківській консерваторії, формувався багато в чому саме під впливом Прокоф’єва. В 50-60-і роки музика Прокоф’єва в СССР оцінювалася ще не однозначно (1948 року вийшла горезвісна постанова, де його ім’я фігурувало серед тих композиторів, чию музику критикували за "формалізм"). Губаренко, щоправда, відпрацьовує передусім принципи ліричного симфонізму, його музиці притаманне певне "передчуття катастрофи", що відображало загальну атмосферу постсталінської епохи.
Але від Прокоф’єва – музична драматургія, що використовує прийом монтажного (майже кінематографічного) зіставлення контрастних епізодів. Солісткою у Другій симфонії Губаренка виступить Мирослава Которович. Свого часу партію скрипки саме в цьому творі блискуче виконував її батько, видатний український музикант, засновник ансамблю "Київські солісти", Богодар Которович.