Актуальні в Україні кулінарні тренди родом із Бельгії

Так, це з Бельгії

Так, це з Бельгії

Досуг и еда
01 июля 19:00

Невелика держава в центрі Європи, трохи менша за Харківську і дещо більша за Житомирську область, з трьома державними мовами, що межує з найбільшими європейськими державами, є законодавцем кількох кулінарних трендів у світі. Їх успішно запозичили українці, змінивши деякі на свій лад. Так, саме Бельгія подарувала світу найпопулярніші фастфуди – картоплю фрі й бельгійські вафлі, а також дуже смачний десерт – праліне.

Картопля з'явилася в Європі порівняно недавно – у 1586 р., а стала популярною століттям опісля. Спершу її вчилися тушкувати, варити, запікати і вже пізніше – смажити. А ось класична фрі, обсмажена брусками у великій кількості олії, вперше з'явилася в 1861 р. неподалік бельгійського Льєжа в долині Меюсе. Жителі долини – завзяті рибалки – харчувалися виловленою в річці рибою, обсмаженою брусками. Зима 1861 р. видалася особливо морозною, річка замерзла, жителі почали голодувати, і тоді місцевий житель на ім'я Фріт (Frite) замість брусків риби обсмажив картопляні. Смажені бруски картоплі припали до смаку на місцевому ярмарку, і підприємливий рибалка почав продавати їх у Льєжі, звідки страва дуже швидко поширилася по всій Бельгії, потім Європі, а згодом «перепливла» океан і видозмінила назву.

Фото: depositphotos
Фото: depositphotos

Картопля фрі в Україні – улюблена страви більшості людей, як і й наша, українська картопля по-селянськи. Хоча ще років 200 тому українці картоплю не сприймали, називаючи її «чортовим яблуком», «собачими яйцями» або «ріпою диявола». Любов до картоплі українцям прищепили німецькі поселенці («картоффель» німецькою, «картопля» по-українськи). Мешканці Запоріжжя (саме звідти почалося поширення картоплі на території нашої країни) швидко зрозуміли, що її врожай набагато вищий за зернові, зберігання простіше, а за ситністю картопля не поступається пшениці.

Фото: depositphotos
Фото: depositphotos

Перший аналог картоплі фрі в Україні з'явився у Вінницькій області, в селі Уланів, коли кухар вінницького придорожнього кафе «Українка» Глафіра Дорош обсмажила в киплячій олії невелику картоплину, після чого полила її часниковим соусом, що залишився після пампушок. Картопля «по-уланівськи» може стати об'єктом нематеріальної спадщини України – вона відрізняється від класичної фрі розміром і часниковим соусом. До речі, картопля по-селянськи має ті самі корені.

Фото: depositphotos
Фото: depositphotos

Бельгійські вафлі, вони ж брюссельські – ще один бельгійський тренд, без якого не обходиться жодне вуличне свято в Україні. Хоча цим солодощам якихось 63 роки, вони стали класикою вже не тільки вуличної їжі. Хрусткі вафлі у вигляді великих стільників зі збитими вершками і шматочками полуниці вперше були презентовані у Брюсселі на Всесвітній виставці в квітні 1958 р. підприємцем Вальтером Клейманом. Десерт так сподобався публіці, що вже в 1962 р. бельгійські вафлі були представлені в Сіетлі на виставці і стали кулінарним бестселером. За три місяці було продано понад півмільйона вафель – і солодощі перетворилися на улюблену страву американців. Але оскільки не кожен американець знає, що таке Брюссель, далекоглядний Клейман перейменував свій винахід на «бельгійські вафлі» і подавав з різними топінгами і наповнювачами. Хоча класика – полуниця зі збитими вершками.

Фото: depositphotos
Фото: depositphotos

Класичні бельгійські вафлі в Україні з'явилися недавно – років 25 тому в ресторанах й років 10-15 тому на вулицях міст. Сьогодні ж покуштувати вафлі з полуницею та вершками й не тільки, можна в усіх туристичних місцях країни, головних площах Києва на численних святах і у більшості відомих ресторанів з європейською кухнею. Вуличний варіант коштує 70–100 грн, ресторанний – від 130 грн.

Фото: depositphotos
Фото: depositphotos

Дуже смачна начинка в шоколадних цукерках, мигдалевий десерт, що тане у роті, або бурштинова глазур на вишуканих тортах теж родом із Бельгії. Праліне – улюблений десерт кулінарів усього світу – має ім'я посла Франції у Бельгії герцога дю Плессі-Пралін і належить авторству його бельгійського кухаря Клемена Жалюзо. За однією з версій, наприкінці XVII ст. герцог приймав у своєму замку Людовика XIV, і кухар прагнув здивувати гостей новими ласощами – залитим цукровим сиропом мигдалем. Інша версія народження праліне не дуже відрізняється від першої: помічник Клемена Жалюзо поспіхом розсипав мигдаль, а кухар спересердя вилив на нього розплавлений цукор. Оскільки мигдаль вважався делікатесом, а залитий паленим цукром, він набував пікантного смаку і бурштинового вигляду, десерт швидко підкорив європейську аристократію. Але, оскільки горіх був досить дорогий, дозволити собі ці солодощі могли далеко не всі, тож попит на них вщухав.

Фото: depositphotos
Фото: depositphotos

Отже, друге народження праліне відбулося також у Бельгії, коли син аптекаря Жана Нойхауза, Нойхауз-молодший, подрібнив мигдаль, залив цукровим сиропом і вже цю масу залив у шоколадні форми – так з’явилися найвідоміші бельгійські цукерки-праліне. Дружина новатора Луїза Агостіні створила спеціальну коробку з бантом – балотан, в яку пакували цукерки. Так бельгійські шоколадні цукерки праліне стали цінним солодким подарунком із Бельгії.

В Україні мигдаль – не найпоширеніший горіх, тому вітчизняні кондитери успішно замінили його фундуком і волоським горіхом, залишивши мигдаль для аромату і класики. Цукерки і торти з праліне можна зустріти на полицях практично всіх кондитерських магазинів нашої країни. Праліне входить до складу цукерок культових українських кондитерських фабрик.

Фото: depositphotos
Фото: depositphotos

Картопля-фрі сьогодні входить майже у всі меню ресторанів швидкого харчування України, бельгійські вафлі можна знайти в меню ресторанів, що радить відомий ресурс Tripadvizor, а цукерки, як і тістечка з праліне знайомі багатьом українцям у асортименті відомих кондитерських фабрик. Отже, можна сміливо стверджувати, що в Україні бельгійські тренди прижилися.

Але, якщо немає можливості поїхати до Бельгії, в Україні існує багато чого, що має бельгійські корні, і можна скуштувати у ресторанах, кафе та приготувати вдома.

Окрім картоплі фрі, вафель і праліне Бельгія подарувала світу брюссельську капусту –  її неодмінно варто спробувати саме у Брюсселі. Там страву готують, обсмажуючи крихітні качани в олії, тушкуючи і потім запікаючи в яйці.

Фото: depositphotos
Фото: depositphotos

Мідії – найпопулярніша страва в ресторанах, їх подають з лимоном і цибулевим соусом. Ватерзой – бельгійська національна юшка з рибою або куркою – страва must eat для цієї країни. Заправляється ватерзой яєчними жовтками або вершками, а особливість його в тому, що м'ясо і овочі (картопля, морква, цибуля-порей, корінь селери) варяться окремо. Льєжський салат з картоплею і зеленою квасолею – ще одна суто бельгійська страва, яка передає справжній смак країни. Незважаючи на прості інгредієнти (картопля, стручкова квасоля і бекон), такий салат неймовірно смачний завдяки мускатному горіху та крем-фрешу. 

Фото: depositphotos
Фото: depositphotos

Бельгія стала стала законодавцем таких популярних продуктів, як картопля-фрі, праліне, бельгійські вафлі, брюссельська капуста, що досить популярні в Україні, як ми могли побачити з цього матеріалу.

Бельгійська кухня смачна, ситна і різноманітна, і ця країна не перестає дивувати своїми нововведеннями. Втім, не лише в кухні.

Матеріал підготовлений за сприяння спонсора проєкту "Так, це з Бельгії" – ТМ Grimbergen.

Читай також у проєкті "Так, це з Бельгії":

Это чат – пиши и читай 👇
Ого! ты доскролил до нашего чатбота 😏
Теперь у тебя есть возможность настроить его под себя и узнавать важный контент первым, чтобы рассказывать друзьям
Только почта, только хардкор 🤘
Мы в соцсетях