Більшість людей, думаючи про історичні події, бачать їх у своїй свідомості чорно-білими картинками і описують параграфами з історичних підручників. Дійсно, іноді складно уявити собі іншу епоху, крім як ту, в якій ми живемо зараз. Та все ж таки це можливо, звернувши увагу на людей, які продовжують займатися ремеслами, що були популярні в минулому.

Спільно з ТМ Lipton і новою лінійкою трав’яного чаю Natura Botanica сайт Vgorode розповідає про Етно-людей з усіх куточків України. Вони до наших днів продовжують традиції пращурів, модернізують їх та допомагають кожному охочому відчути весь спектр і колорит минулих віків.

Можливо, першими, хто приходить в голову людям, при згадуванні про споконвічно етнічні групи населення України, є жителі Західної частини країни. Гуцули, лемки, бойки, долиняни і багато інших - ні для кого не секрет, що у цих унікальних людей донині зберігся автентичний життєвий уклад. Саме вони володіють особливими діалектами, часом незбагненними навіть для носіїв літературної української мови. І багато хто з них продовжує займатися ремеслами з віковою історією донині.

Монастирська сироварня у селі Ракошино 

Не інакше як благословенний сир виготовляють монахи монастиря в селі Ракошино. Ось уже більше десяти років священнослужителі під проводом свого архімандрита готують сир, використовуючи молоко овець, кіз і корів, що мешкають в околицях. Вся продукція, вироблена в храмі, виготовляється без використання консервантів, стабілізаторів і інших домішок, здатних продовжувати термін придатності.

Священнослужителі використали весь свій креатив і створили 14 різних видів сиру, здатних здивувати навіть досвідченого гастрокритика. В асортименті монастирської сироварні є сири з волоським горіхом, кропом, закарпатські варіації італійських рікоти, моцарели і грецької фети. Крім цього монахи винайшли власний вид сиру. У його склад входить особлива спеція гісоп, яку привозять прямо з благодатного Єрусалиму. Так що вдасться не лише поласувати, а й причаститися до благодаті.

Лозоплетіння в селі Іза 

Невелике село Іза з шістьма тисячами жителів за сорок кілометрів від кордону з Румунією вже пару століть носить горде звання столиці лозоплетіння України. Завдяки своєму легендарному родоначальнику жителі краю ще з XIX століття почали займатися цим трудомістким мистецтвом.

Нині Іза є важливим пунктом в чек-листі будь-якого дослідника Закарпаття. Більшість селян заробляють на хліб саме цим ремеслом. Місцеві кажуть, що якщо хтось хоче залишитися жити в Ізі, йому обов'язково потрібно навчитися цієї майстерності. З лози плетуть кошики, крісла-качалки, столи, декоративні елементи для саду та городу, віники, підвісні гойдалки, лавки, чохли для пляшок і багато-багато іншого.

До слова, завдяки Ізі процвітають і сусідні селища, адже в них вирощують сировину - тобто лозу для майбутніх витворів. 

Мольфари Гуцульщини

Мабуть, найзагадковіша і таємнича частина етно-культури народів Західної України - це мольфари. Ці відуни проживають в горах і за переказами наділені особливою силою, яку черпають від Бога та сил природи. Володіючи сильною енергетикою, мольфари дотримуються негласних правил, які забороняють їм застосовувати свою силу, щоб творити зло. Більшість сучасних карпатських чарівників поселяються далеко в горах, тому дістатися до них досить важко. Ті ж, яких знайти простіше, живуть в селищах разом з іншими людьми. Однак місцеві не зовсім вірять в їхні ритуали.

Проте туристи продовжують шукати справжніх карпатських магів, щоб ті розкрили їм правду про їхнє майбутнє, допомогли притягнути щастя і достаток в життя або хоча б поправити здоров'я. До слова, з останнім пунктом у мольфарів точно не виникає труднощів. Волхви відмінно розбираються у властивостях рослин, а самі трави в Карпатах мають особливу цілющу силу. Тож в запасі кожного волхва обов'язково знайдеться сушений трав'яний збір, який допоможе, принаймні, заспокоїти нерви.

До речі, один з інгредієнтів чаю Lipton Natura Botanica - шипшина. Вона має загальнозміцнюючу, тонізуючу, імуномодулюючу дію та напевно присутня в трав'яній аптечці сучасного мольфара. 

Чорна кераміка Львівщини

Гончарство чи не найпоширеніше народне ремесло не тільки в Україні, але і в більшості країн світу. Однак зовсім не кожен регіон може похвалитися особливим різновидом глини, як в селищі Червоноград у Львівській області. Завдяки високому вмісту заліза в своєму складі ця глина після обпалювання в печі без доступу кисню набуває незвичайного, як для цього матеріалу, кольору - сірого та чорного. Так що всі вироби з неї виходять більше схожими на скульптури з металу.

Мистецтво чорної кераміки в Червонограді розвиває місцеве подружжя. Вони навчалися роботі з керамікою у технікумі та завжди мріяли відкрити і створити щось унікальне. Після численних експериментів, вони зупинилися на техніці обпалення особливої ​​глини, поширеної в цьому регіоні. Зараз вони створюють стильні і самобутні сувеніри, посуд і елементи декору у власній майстерні.

Дерев’яні іграшки Волині

За сто кілометрів від Червонограду у Волинській області розташувалося селище Княгінінок, де місцевий майстер чи не самостійно у всій країні відновлює культуру стародавньої дерев'яної іграшки. Майстер є директором тематичного музею, де зібрані традиційні дитячі забавки різних епох. Крім координації роботи закладу, він також самостійно виготовляє і реставрує експонати.

Разом зі своєю дружиною ідейний натхненник музею відтворює старовинні іграшки і навіть подорожує країнами близького зарубіжжя, виставляючи їх на тематичних фестивалях. У музеї завжди галасно, адже більшість відвідувачів - це батьки з дітьми, а малеча завжди полюбляє бавитися. Навіть якщо іграшки набагато старші за них.

Сайт Vgorode разом з Lipton Natura Botanica розповість ще більше про Етно-людей, які продовжують відроджувати традиції предків і допомагають нам дізнатись більше про наше коріння. У наступному матеріалі ми розкажемо про майстрів та ремісників Південної України, які не тільки пам'ятають минуле, але і модернізують його.