Колись Павло Флоренський зауважив: "Якщо є "Трійця" Рубльова - є Бог". Перефразовуючи Флоренського, можна сказати: "Якщо є Лесь Курбас - є український театр". Як історії, так і театрові ніколи не бракувало мрійників. Та були серед мрійників і такі, котрі зусиллями Архімедового важеля перевернули театральний світ. Лесь Курбас - серед них. Гордон Крег і Адольф Аппіа, Всеволод Мейєрхольд і Костянтин Станіславський, Бертольд Брехт і Антонен Арто - його театральні побратими по ХХ століттю. У ХХІ ми входимо саме з цими іменами. Театральний реформатор Лесь Курбас (1887-1937), режисер театру і кіно, актор, драматург, теоретик, педагог, поліглот-перекладач - створив український модерний театр світового рівня, заклав нову лексику театру ХХ століття. (Навіть холодний ГУЛАГ став лише провокацією останніх шедеврів майстра.) Саме йому належить чи не найтонше визначення актора майбутнього як "розумного Арлекіна". Його незавершена за життя теорія "образного перетворення" завершується сьогодні, на початку третього тисячоліття, зусиллями філософів і художників, що шукають кореневу, "архетипову" специфіку Мистецтва. Сучасний віртуальний простір лише сприяє поглибленню цього пошуку. Державний Центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса, створенний постановою Кабінету Міністрів від 12 грудня 1994 року, розпочав роботу 1995 року. Ми врахували новітній досвід сучасної світової культури, де передбачається "тотальність" функцій, легка взаємозамінність "елементів", паралельний розвиток теорії і практики, принцип багаторівневості і симультанності. У Центрі три підрозділи: науково-дослідний, художньо-театральні пошукові лабораторії, культурологічний відділ. Перевага надається генерації ідей, молодим силам і новітнім методам і методологіям, експерименту у найширшому художньому просторі (сьогодні не можна досліджувати театр поза цілісним художнім контекстом). Центр ставить на меті провокацію експерименту й створення світобудівничих моделей Театру нової Мови, театру - конструктора національного духовного середовища. Інтелектуальна думка нової України, її культорологія і мистецтвознавство мають реінтегруватися у європейський і світовий контекст, з якого вони з відомих історичних причин випали. Діяльність Центру має п'ять стратегічних напрямів: 1. Відпрацювання сучасної моделі діалогу: культура України і українська культура - культура Світу. 2. Написання історії українського театру ХХ ст. в контексті світової художньої культури, з використанням новітніх методологій. 3. Створення системи культурологічних проектів широкого спектру як механізму реінтеграції національної культури у світовий контекст. 4. Формування інноваційних моделей театральної і художньої освіти. 5. Аналіз державної культурної політики, пропозиції альтернативних та інноваційних її форм. ЦЕНТР ЛЕСЯ КУРБАСА - ВІДКРИТА ЗОНА. Нам близька формула відомого фізика про "божевільні ідеї". Приходь - фантазуй і працюй, засукавши рукави. Тобі жити у третьому тисячолітті, почни з сьогодні.