Брайан Фріл
Драма. Вистава з антрактом
Тривалість 2 год. 30 хв.
Прем’єра: 7 жовтня 2022 року
(«Translations», 1980)
Постановка – Кирило Кашліков
Сценографія та костюми – Олена Дробна
Візуальне рішення – «ТЕТА–АРТС»
Хореографія – Ірина Клименко
Звукове рішення – Владислав Тененбаум
Художник по світлу – Ігор Головачов
Сценічна мова – Ганна Гринчак
Відеопроекція – Олексій Рабін, Андрій Рябін, Олександр Шабанов
Помічник режисера – Ольга Власова
Для мене ця історія - про людей, котрі живуть в епоху глобальних змін. Історія
про те, як ці зміни впливають на долю кожної конкретної людини та на життя
суспільства загалом. Про вибір, про людську гідність та про кохання. Та про
межу, переступивши яку, ти втрачаєш себе…
(Кирило Кашліков)
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову», - ці пророчі
слова Ліни Костенко могли б стати епіграфом до цієї п’єси. Адже її герої –
ірландці - 800 років були невільниками британської імперії… Вісім століть
колонізований народ боровся за свободу та незалежність… Лише 2005-го усіх
держслужбовців країни зобов’язали використовувати ірландську у діловому
листуванні, а на карти, атласи на дорожні знаки повернулися споконвічні
географічні назви.
Але п’єса Браяна Фріла не про те, як чудово усе закінчилося. Вона - про
початок і довгий, систематичний процес нищення, вбивання мови,
самосвідомості, самоідентичності нації…
В маленьке доволі консервативне селище, що міцно тримається свого коріння,
прибувають солдати-колоністи, «чудові колоніальні службовці» - «Ми не надто
грубо вдерлися у ваше життя?», - їхнє завдання – насаджувати англійську –
«перекладати стару архаїчну мову, якої ви тут вперто тримаєтесь, в хорошу
королівську англійську» - та «адаптувати» ірландські назви сіл і містечок під
свої – імперські – потреби.
І, начебто, що з того, що Бун на Хауен стане Бернфутом, а Друмь Дуф –
Друмдофом? Проте, дуже скоро виявиться, що «створення нової карти» з
пропагандистської на загальнолюдську перекладається як «щось схоже на
виселення», а «інспектування території» - «довбана воєнна операція»…
Так поступово складнощі перекладу поставлять героїв перед нелегким
моральним вибором: зректися – буквально – свого власного імені, або ж
зрозуміти, що «кожне ім'я – прекрасна формула із власним корінням», що
«чужа серцевина залишиться завжди герметичною» і чужинцю її повік не
розкодувати...
Дійові особи та виконавці:
Манус – Андрій Коваленко
Сара – Ірина Бучко
Джиммі – Сергій Детюк
Мейре – Аліса Тункевич, Ольга Узун
Доулті – Захар Кермощук, Євген Овчаров
Бріджит – Діна Андрійчук, Дар’я Хвостенко
Х’ю – Олександр Кобзар
Оуен – Владислав Мелешко
Капітан Ленсей – Віктор Семирозуменко
Лейтенант Йоланд – Ілля Ісаєнко, Кирило Парастаєв