Компанія YASNO вирішила випустити серію відеороликів "YASNO про енергетику", в яких просто та зрозуміло розповідає про те, як в Україні працює енергосистема, енергоринок, що робити, щоб платити за світло менше, і як платити взагалі. Перше таке відео вже з'явилося на Youtube каналі компанії.
У цьому ролику гендиректор YASNO Сергій Коваленко пояснює, як в Україні працює енергосистема та як електроенергія потрапляє до будинків українців.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Види джерел енергогенерації
Спочатку він розповів, які в нашій країні існують джерела енергогенерації.
Основне і найстабільніше джерело електроенергії в Україні – це атомні електростанції. АЕС працюють на ядерному паливі та виробляють відносно дешеву електроенергію у значних обсягах. У загальній енергосистемі частка атомної енергетики становить 60%.
На жаль, за минулий рік ця цифра зменшилася через окупацію Запорізької АЕС, яка є найбільшою станцією не лише в Україні, а й у Європі.
Ще 30% електроенергії у загальній енергосистемі виробляють теплові електростанції. Вони працюють на вугіллі, газу та мазуті. При цьому вони виробляють дорожчу електроенергію.
Гідроелектростанції, а також інші альтернативні джерела (сонячні та вітряні) виробляють близько 10% електроенергії для нашої енергосистеми, проте це найнестабільніші джерела енергогенерації. Хоча вони й найекологічніші, їхня робота залежить від природних факторів. Незважаючи на це, за останні роки саме цей вид джерел збільшив свою частку на 1-7%.
Найбільша кількість сонячних електростанцій розташована на півдні України, але через часткову окупацію цього регіону деякі з них тимчасово відключили від основної енергосистеми.
Основний факт, про який варто знати, - виробництво електроенергії в конкретний момент часу повинне дорівнювати споживанню, або навпаки. Саме у цьому головна відмінність електроенергії від інших ресурсів. Адже, наприклад, водний ресурс можна накопичувати.
Типи генерації електроенергії
Усі види генерації поділяються на два типи: базові та балансуючі.
В Україні до базової електроенергії належить атомна. Завдяки цьому джерелу система має навантаження. До балансуючого типу належать теплові електростанції та альтернативні джерела живлення.
Що таке "години пік" для енергосистеми?
Протягом дня споживання електроенергії змінюється. Тому є ранкові (з 08:00 до 11:00) та вечірні (з 17:00 до 23:00) години пікового навантаження, коли люди збираються на роботу або повертаються після неї додому. Найменше електроенергію споживають уночі.
Щоб збалансувати систему, використовують інші види генерації (теплову, гідро, альтернативну). Наприклад, під час аварій енергетики намагаються оперативно підлаштуватися з допомогою і зберегти баланс.
Як електроенергія потрапляє до будинків та підприємств?
Електроенергія, що виробляється на станціях, має велику напругу - до 750 кіловольт. Спочатку вона "рухається" магістральними лініями електропередач, де її напруга знижується до 330 кіловольт. Потім вона потрапляє на регіональні лінії, де відбувається ще одне зниження напруги – до 110 кіловольт. Зрештою, пройшовши ще декілька етапів, вона потрапляє до кінцевого споживача.
До різних споживачів електроенергія потрапляє з різною напругою. Наприклад, великі підприємства отримують 110 кіловольт, де з допомогою власних трансформаторів напруга знижують до рівня. Невеликі підприємства одержують 35 кіловольт.
Житлові масиви чи райони – 10 кіловольт. Після цього напруга розподіляється між будинками і люди одержують по 220 вольт.
Через які пошкодження в країні зникало світло?
РФ обстрілює енергосистему України із жовтня 2022 року. Під час таких атак у споживачів часто пропадає світло. Проблеми виникають здебільшого через пошкоджену електростанцію або одну ланку електромережі.
Як приклад навели ситуацію у Києві та області. Київська підстанція отримує електроенергію з напругою 750 кіловольт, знижує до 330 кіловольт, а потім розподіляє по області та по самій столиці. Саме такі підстанції часто були цілями ворога.
У разі їх пошкодження підстанція не могла передавати необхідний обсяг електроенергії далі "ланцюжком", через що споживачі залишалися без світла.
Тоді енергетикам доводилося шукати чи створювати інші шляхи вирішення цієї проблеми. Саме тому у разі пошкодження підстанцій часу на відновлення електропостачання енергетикам потрібно було більше.