Оскільки ризик того, що рф може застосувати в Україні хімічну зброю, зростає з кожним днем, українцям варто про всяк випадок ознайомитися з правилами поведінки при такій атаці.
У Центрі протидії дезінформації при РНБО заявили, що є ймовірність використання зарину - бойової отруйної речовини нервово-паралітичної дії. Його можуть використати навіть у містах, де окупанти не можуть прорвати оборони. На це вказує інформація про те, що солдати, що воюють в Україні, отримують ін'єкцію Pralidoxime (антидот фосфороорганічних сполук) та ампули атропіном (антидот при хімотруїннях).
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
У МОЗ України розповіли, що варто робити при хімічній атаці. Також ці рекомендації доповнив кандидат хімічних наук Гліб Рєпіч.
Як дізнатися про хімічну атаку?
Розпізнати її досить складно - це не звичайні вибухи, після яких видно клуби газу. Використовувати РФ може найсмертельніші нервово-паралітичні речовини: Зарін, VX або їх аналоги. Це легкі речовини без запаху, які можуть вразити людину безпосередньо при попаданні на шкіру, і при випаровуванні через органи дихання.
Однією краплі на шкірі може вистачити, щоб гарантувати смерть.
Насамперед, про атаку хімречовинами сповіщатимуть через системи повітряної тривоги - це чергування короткого і довгих гудків. До того ж будуть оголошення по радіо, телебаченню та інтернету.
Проте навіть військові не одразу зможуть розпізнати, що це хімічна атака, адже на ракетах цього позначення не будуть. До того часу, поки це з'ясують і подадуть сигнал, може пройти деякий час.
Зазвичай хіматаки відбуваються за допомогою авіаударів чи обстрілів, що супроводжуються глухими вибухами боєприпасів. Вони завдають мінімум руйнувань, проте розбризкують отруту навколо.
Третя ознака того, що у місті відбулася хімічна атака, - це масова загибель птахів, дрібних тварин та комах. Вони мають невелику масу тіла і тому вмирають першими.
І четверта ознака - одночасний масовий прояв у людей симптомів отруєння нервово-паралітичними речовинами.
Серед цих симптомів:
- міоз (звуження зіниць);
- посмикування м'язів;
- сонливість, млявість;
- сльозотеча;
- виділення слини;
- ускладнене дихання;
- нудота блювота.
У більш тяжких випадках:
- втрата свідомості;
- судоми;
- піна із рота;
- неконтрольоване сечовипускання.
На жаль, якщо людина потрапила в епіцентр удару без засобів спецзахисту, то шансів вижити не має. Потерпілий втрачає свідомість, б'ється в конвульсіях, тому в нього припиняється подих і настає смерть. Однак вижити можна, якщо ви перебуваєте далі від епіцентру вибуху.
Відразу після хіматаки треба знайти герметичне укриття. В ідеалі це має бути бомбосховище із засобами фільтрації повітря або станція метрополітену. Але захиститись від впливу отрутохімікатів можна навіть у своїй квартирі, особливо якщо в ній стоять металопластикові вікна.
Чим вище поверх - тим краще, оскільки Зарін важчий за повітря і накопичується переважно ближче до землі.
Якщо місто атакували хімічною зброєю:
- щільно закрийте вікна та двері, вентиляційні отвори, димоходи, кондиціонери не використовуйте.
- заклейте щілини у вікнах папером чи скотчем;
- увімкніть телевізор або заради отримання подальших вказівок;
- попередьте близьких про небезпеку та можливу евакуацію;
- вимкніть побутові прилади та газ;
- якщо ви повернулися додому після хіматаки - зніміть свій одяг та залиште його за межами квартири, а самі ретельно помийте милом ті ділянки шкіри, які контактували з повітрям на вулиці.
Якщо ви будете евакуюватися:
- візьміть із собою аптечку;
- одягніться так, щоб було закрито якнайбільше ділянок шкіри;
- використовуйте протигази або ватно-марлеві пов'язки, змочені водою або 2-5% розчином питної соди (у разі ураження хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).
- обережно та без паніки вийдіть із дому, використовуючи сходи;
- на вулиці не біжіть і не торкайтеся ні яких предметів, обходьте калюжі, не пийте і нічого не їжте.
У разі аварій з викидом хлору - намагайтеся пересуватися по височинах, якщо ж був викид аміаку - по низинах.
Рухатися треба швидко та проти потоку вітру.
Перша допомога при отруєнні хлором:
- виведіть потерпілого на свіже повітря, щільно вкрийте його і дайте подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин;
- не дозволяйте потерпілому пересуватися самостійно;
- перевозити його можна лише у лежачому положенні;
- у разі потреби зробіть штучне дихання методом "рот у рот";
Основний спосіб боротьби з хлором - вода.
Перша допомога при отруєнні аміаком:
- виведіть потерпілого на свіже повітря;
- транспортувати можна лише у лежачому положенні;
- забезпечте його теплом та спокоєм, дайте зволожений кисень;
- по можливості змийте забруднювач, що осів, з тіла і змініть одяг.
Перша допомога при отруєнні фосгеном:
- виведіть потерпілого на свіже повітря;
- за необхідності дайте кисень, промийте очі теплою водою;
- за потерпілим треба спостерігати як мінімум 48 годин, оскільки за цей час може розвинутися набряк легень.
Перша допомога при отруєнні фосфеном:
- виведіть потерпілого на свіже повітря;
- змийте з нього забруднення та змініть одяг;
- при необхідності дайте кисень активоване вугілля (1 грам на 1 кілограм ваги).
Перша допомога при отруєнні хлоридом водню:
- виведіть потерпілого на свіже повітря;
- змийте з нього забруднення протягом трьох хвилин та зміните одяг;
- за необхідності промийте очі простою водою або сольовим розчином протягом 15 хвилин;
- дайте потерпілому якнайбільше води.
Перша допомога при отруєнні оксидом азоту:
- виведіть потерпілого на свіже повітря;
- змийте забруднення протягом 15 хвилин та змініть одяг%
- промийте очі протягом 15 хвилин;
- дайте потерпілому якнайбільше води.