Після повномасштабного вторгнення Росії на територію України окупанти пропонували співпрацю багатьом чиновникам та мерам. Така пропозиція надійшла і меру Ірпеня Олександру Маркушину. Однак він від нього відмовився, через що російські солдати тричі вчинили замах на його життя.
Пропозиція про співпрацю від ворога надійшла Маркушину у перший день повномасштабної війни, 24 лютого. Окупанти гарантували йому безпеку та гроші, проте мер відмовився та оприлюднив цей факт. Тим самим він спровокував росіян оголосити на нього бажання, пише "24tv.ua".
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Вперше вони відкрили вогонь Олександром, коли він їхав в автомобілі. Врятувало його лише те, що ззаду їхала машина супроводу, бійці з якої відбили атаку ворога. П
ісля цього окупанти спробували вбити його у батьківському будинку в Ірпені. Маркушин розповів, що майже завжди ночував у цьому будинку, проте саме в ніч, коли на будинок здійснили атаку, він якраз залишився в друга.
- Мабуть, Бог береже, бо того дня ми поїхали до товариша, який мав лазню на дровах. Треба було помитися за тиждень. Ми помилися, і я говорю: "Давайте вже тут і залишимося, а завтра вранці прийдемо додому і переодягнемося", - згадує Олександр.
Наступного ранку вони під'їхали до батьківської хати, яка вже догорала. Будинки навколо були цілі, саме від цього залишилися лише обгорілі стіни. Пізніше експерти та військові заявили, що в будинок потрапила теплова ракета, а отже, окупанти вели прицільний вогонь саме по цьому будинку.
Третя спроба окупантів також не мала успіху. Маркушин розповів, що він якраз намагався залишити місто машиною, коли сектор, де він їхав, накрило "Градами". Олександр сказав водієві різко зупинитися під приводом того, що треба терміново вибігти сховатися в окопі, проте за мить він передумав і сказав поїхати далі. Ця коротка затримка і врятувала їм життя - як тільки авто поїхало, за сотні метрів від них прилетіло шість снарядів.
Машина була пошкоджена уламками, але всі пасажири залишилися живими. Голові Ірпеня навіть прилетів уламок у спину, проте завдяки бронежилету він не постраждав. Олександр зазначив, що їх відслідковували через телефони, рації та позивні, тому ворожі солдати прораховували, куди слід спрямувати вогонь на той момент.