У середу, 3 серпня, команда ГО SaveDnipro презентувала дослідження "Якості життя та екологічна безпека в Києві".
Під час дослідження Київ поділили на 49 умовних мікрорайонів і проаналізували стан довкілля за такими складовими: забруднення водойм, повітря та грунтів, ситуація з відходами та доступ до зелених зон, пише "Хмарочос".
Сейчас все самое оперативное в нашем Telegram-канале. Подписывайтесь, чтобы быть в курсе самой важной информации
За цими показниками найвищі бали отримали Конча-Заспа та Пуща-Водиця. Найнижчі ж показники – у Миколаївсьої Слобідки, Соцміста та Старої Дарниці, Райдужного і Воскресенки, ДВРЗ та Позняків.
Водночас рейтинг певного мікрорайону може бути низький через відсутність даних, як-от у Микільської Слобідки, зазначають дослідники. Загалом у Києві існує проблема з наявністю та якістю даних.
Забруднення водойм
Автори дослідження проаналізували 122 водойми столиці. Найбільшою проблемою називають перевищення рівня фенолів (хімічні сполуки, що при потраплянні в організм людини можуть призводити до змін у клітинах кровотворної, хрящової та кісткової тканин), а також каламутність.
П’ять найбільш забруднених водойм:
- Голосіївський струмок (Голосіївський район)
- Опечень-5 (Оболонський район)
- Озеро Вербне (Оболонський район)
- Озеро Лісове (Дніпровський район)
- Мишоловський струмок (Голосіївський район)
Якість питної води
Якість питної води перевіряли, беручи зразки з кранів у 29 оселях киян. Насамперед аналізували на повторне забруднення: коли після фільтрації на очисних спорудах проходить трубами.
Дослідники зіштовхнулися з тим, що кияни не розуміли, навіщо перевіряти воду з крана. На їхню думку, ця вода погана і робити тести немає сенсу, каже співавторка Ольга Гвоздік з ГО SaveDnipro.
Сліди повторного забруднення, а саме підвищену концентрацію заліза, виявили лише на півдні Оболонського району, що може свідчити про застарілі комунікації в будинку.
Зелені зони
В рейтингу найзеленіших міст світу Husqvarna Green Space Index Київ посідає 100-е місце.
Вимірявши відстань від житлової забудови до найближчої зеленої зони, дослідники з’ясували мікрорайони яким критично бракує озеленення:
- На північ Подолу, зокрема на масиві "Квітництво";
- На Борщагівці вздовж Кільцевої дороги;
- Для новобудов на вулицях Максимовича і Вільямса, Молодіжного кварталу та Патріотики;
- На Воскресенці, в кінці Троєщини;
- Для окремих ЖК, побудованих серед промзон.
На карті червоним виділено локації, мешканцям яких до найближчого парку потрібно йти більш як кілометр. Одночасно фіолетовим кольором показано перспективні зелені зони — тобто заплановані муніципалітетом. Співавтор, аналітик Олександр Рак звертає увагу на те, що ці дві карти не збігаються — тобто нові парки плануються не там, де найбільше бракує озеленення. Виключення становить екопарк «Осокорки», який місцеві жителі досі намагаються захистити від забудови.
Повітря
Для аналізу його якості дослідники брали дані Центральної геофізичної обсерваторії Срезневського та системи SaveEcoBot.
Найбільшим забрудником у Києві є діоксид азоту, який протягом 2020 року втричі перевищив гранично допустимі концентрації.
Найбільш брудне повітря зафіксували на лівому березі Києва, а також у центрі міста, що пов’язано з трафіком. Найкраще повітря, згідно з дослідженням, на Печерську та Голосієві.
Забруднення ґрунтів
Найбільшим забрудником ґрунтів Києва автори дослідження вважають завод «Радикал». Також сильно забруднені ґрунти біля золовідвалу Дарницької ТЕС та в зоні впливу Бортницької станції аерації.
Найгірші ґрунтові проби виявили на пляжі озера "Радунка", в парку "Кіото" та біля Діамантового пляжу озера "Алмазне".
Основними забрудниками є солі важких металів, нафтопродукти, отрутохімікати та феноли.
Сміття
Найгірші показники мають Микільська Слобідка, Саперна Слобідка, Сирець і Теремки. Натомість найбільші бали отримали Конча-Заспа, Бортничі, Корчувате та Чапаївка.