Наприкінці лютого, коли армія РФ атакувала Україну, російські війська вже намагалися обстріляти греблі Київського водосховища. Тоді українська ППО збила ракету, яка летіла у бік греблі.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Міністерство інфраструктури з посиланням на Укрводшлях повідомляло, що у разі руйнування греблі житлові райони Києва та сусідні села підуть під воду, а сотні тисяч людей можуть постраждати.
Загроза для України
Більше того, у разі прориву київської дамби Канівська, Кременчуцька та інші дамби каскаду буде зруйновано, що може спровокувати аварію на Запорізькій АЕС.
Песимістична версія
Київський еколог Василь Кредо стверджує, що Київська гребля – один із найнебезпечніших об'єктів на Землі, оскільки споруда на 93% є аварійною.
Є навіть приблизний сценарій, що відбудеться після руйнування греблі. За словами еколога, першою загине Оболонь – 4-метрова хвиля накриє її за 3 хвилини після аварії. Ще через 2 хвилини вода дістанеться Троєщини, через 10 – Подолу, через 15 – Русанівки.
Може дістатися й решті території України – майже 30 міст, сотні селищ та сіл будуть підтоплені.
Оптимістична версія
Доктор географічних наук професор Віктор Вишневський рекомендує не піддаватися паніці, а вірити науці. Вчений нагадує, що рівень води у Київському водосховищі – 103 метри над рівнем моря. А понад 90% території столиці знаходиться на значно вищих позначках – зазвичай 130-160 метрів. Нижче 103 метри - лише Поділ та Оболонь. Однак і цим районам у разі прориву греблі не загрожуватиме масштабне затоплення.
А от якби Київського водосховища не існувало, то житлові масиви столиці раз на кілька років обов'язково страждали від "великої води". Наприклад, 1931 року вода в Києві піднімалася до рівня очей людини середнього зросту. Кілька років тому активісти навіть встановили табличку на Подолі на стіні будинку на вулиці Юрківській, 34а, на згадку про ту історичну НП.
У 1970 році також була повінь. Проте Київ від затоплення врятувало вже збудоване водосховище.
Ресурс "виживання" надвисокий
Київська ГЕС має три ступені захисту. Це бетонна дамба, водовідвідний канал, куди йде вода, яка просочується через фільтраційні канали, і земляна дамба. Бетонна частина захисних споруд була побудована з урахуванням можливого землетрусу силою 7 балів. А понад 400 датчиків фіксують усі зміни, щоб заздалегідь попередити техногенну аварію.
Інженери кажуть, що Київська ГЕС може впасти лише у разі прямого влучення атомної бомби або метеорита діаметром 100 метрів.
Сама гребля та станція були спроектовані за часів "холодної війни", коли влада не виключала війни з умовним Заходом. Тоді всі стратегічно важливі об'єкти будували з урахуванням прямих атак ворога. Фахівці запевняють, що ресурс "виживання" для станції був надвисоким. Більше того, за весь час існування Київського водосховища тут не було зафіксовано жодного загрозливого для Києва та інших міст України інциденту.