Штрафи від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за порушення правил військового обліку залишаються однією з найпоширеніших причин звернення громадян до суду. Особливо часто йдеться про штрафи за несвоєчасне оновлення персональних даних або їхнє неподання.
Юристи наголошують: не кожна постанова ТЦК є безумовною, а в багатьох випадках такі штрафи можна успішно оскаржити. Найчастіше причиною скасування стають процедурні порушення, відсутність доказів вини або пропущені строки притягнення до адміністративної відповідальності.
Про те, як саме відбувається оскарження штрафу та на що варто звернути увагу, розповів Vgorode військовий юрист ЮК «Приходько та партнери» Артем Бродюк.
За що ТЦК може накласти штраф
Адміністративна відповідальність у сфері військового обліку настає у випадках невиконання обов’язків, прямо передбачених законодавством. Правовою підставою для накладення штрафів є статті 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Штраф може бути застосований лише за умови встановлення факту порушення та належного оформлення матеріалів уповноваженою посадовою особою ТЦК.
Підставами для накладення штрафу можуть бути:
- порушення правил перебування на військовому обліку;
- неподання або несвоєчасне оновлення персональних та облікових даних;
- ігнорування законної вимоги з’явитися до ТЦК;
- непроходження або відмова від проходження військово-лікарської комісії (ВЛК);
- невиконання розпоряджень або вимог посадових осіб ТЦК, наданих у межах їхніх повноважень.
Примітка редактора: ВЛК — це військово-лікарська комісія, яка визначає придатність особи до військової служби за станом здоров’я.
Розмір штрафів залежить від виду порушення та статусу особи. За порушення законодавства у сфері оборони та мобілізації для громадян штраф становить від 17 000 до 25 500 гривень, а для посадових осіб — від 34 000 до 59 500 гривень.
Чому штрафи за неоновлення даних часто скасовують
Однією з найпоширеніших підстав для накладення штрафів є саме неоновлення або несвоєчасне оновлення даних. Однак саме ця категорія справ викликає найбільше юридичних спорів.
Проблема полягає в тому, що обов’язок оновити дані мав чітко визначений строк виконання. Після завершення цього строку минув значний час, а це безпосередньо впливає на можливість притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень КУпАП, граничний строк накладення адміністративного стягнення становить один рік з дня вчинення правопорушення.
Це означає, що якщо постанова про штраф була винесена після спливу цього строку, вона може бути визнана незаконною. Саме цей аргумент часто стає ключовим під час звернення до суду.
Судова практика показує, що за відсутності складу правопорушення, за процедурних порушень або за пропуску строків суди часто стають на бік громадян та скасовують адміністративні стягнення.
Як оскаржити постанову про штраф
Першою обов’язковою умовою для оскарження є наявність копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Без цього документа подати скаргу або позов неможливо.
Якщо постанову не вручили особисто, адвокат може отримати її шляхом направлення адвокатського запиту до ТЦК.
Для доведення неправомірності штрафу потрібно зібрати документи, які підтверджують відсутність правопорушення або наявність поважних причин.
Це можуть бути:
- медичні довідки або листки непрацездатності;
- документи про перебування у відрядженні або за кордоном;
- підтвердження неможливості з’явитися до ТЦК з незалежних від особи причин;
- докази порушення процедури з боку посадових осіб ТЦК.
Закон передбачає два способи оскарження:
Адміністративний порядок. Скарга подається до вищого органу або керівника ТЦК, який виніс постанову. Строк подання — 10 календарних днів з моменту отримання постанови.
Судовий порядок. Адміністративний позов подається до районного суду за місцем проживання особи або за місцем винесення постанови. Подати позов також потрібно протягом 10 днів. Обов’язковою умовою є сплата судового збору.
Під час розгляду справи суд перевіряє:
- наявність фактичного складу адміністративного правопорушення;
- законність дій ТЦК;
- дотримання процедури складання матеріалів;
- дотримання строків притягнення до відповідальності;
- відповідність постанови вимогам закону.
Cудова практика
За результатами розгляду суд може повністю скасувати постанову або залишити її в силі. Якщо штраф не було сплачено і не було оскарження у встановлений строк, постанова набирає законної сили та передається до виконавчої служби для примусового стягнення.
Судова практика 2024–2025 років свідчить про стабільну тенденцію до скасування таких постанов. Наприклад, Зарічний районний суд у справі №591/11520/24 скасував штраф у 17 000 гривень через те, що протокол був складений без присутності особи, без роз’яснення прав та без пояснень.
Дніпровський районний суд Києва у справі №755/14296/24 встановив відсутність доказів надсилання та отримання повісток, а також доказів неявки особи до ТЦК.
Ще одна поширена ситуація — накладення штрафів за дії, які були вчинені до набрання чинності новими нормами закону. Наприклад, у справі №150/445/24 Чернівецький районний суд Вінницької області скасував штраф, оскільки правопорушення фактично відбулося у 2014 році, а відповідальність за відповідною нормою з’явилася лише у 2024 році.
Також суди визнають незаконним внесення інформації про «порушення правил військового обліку» до реєстру та застосунку «Резерв+» без фактичного притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, штрафи ТЦК за неоновлення даних не є остаточними. За наявності порушень процедури, відсутності доказів або пропущених строків їх можна успішно скасувати в судовому порядку.