Севільський цирульник
Севільський цирульник - фото
"Севільський цирульник" - не оригінальна назва цієї опери, хоча вона написана саме за однойменною п'єсою Бомарше. Спочатку опера називалася "Альмавіва, або марна обережність" ("Almaviva, ossia l'inutile precauzione"). Россіні дав своєму твору таку назву тому, що опера "Севільський цирульник, або марна обережність" вже була написана [1] - її автором був Джованні Паїзієлло, і вона була давно популярна на оперній сцені. Крім Паїзіелло, на той час на сюжет "Севільського цирульника" опери написали Л. Бенда (1782), І. Шульц (1786), Н. Ізуар (1797) та інші.
Россіні в 1816 зобов'язався написати для театру Аржентіно в Римі до карнавала нову оперу. Проте цензура забороняла усі лібрето, запропоновані композитором. Залишалося зовсім мало часу до карнавалу, і тоді було вирішено використати дозволену цензурою тему. Так виникла думка про "Севільського цирульника". Россіні звернувся до Паїзіелло за дозволом, і той відповів люб'язно погодився, не сумніваючись у провалі опери молодого композитора. Нове лібрето написав Ч. Стербіні. Россіні писав надзвичайно швидко, використавши деякі матеріали з попередніх своїх творів, композитор впорався зі створенням опери за 13 днів.
Прем'єра відбулася в Римі 20 лютого 1816 року. Постановка пройшла невдало [3], оскільки було фактично зірвано шанувальниками Паїзієлло (або клакери). Наступні виконання опери, що відбулися того ж тижня, пройшли набагато успішніше, хоча початковий провал якийсь час ще гальмував зростання популярності опери.
Приєднуйтесь до соцмереж Vgorode.ua:
👉 Telegram-канал «Диван зачекає» - це найкращий гід по Києву
👉 Facebook
👉 Viber
👉 Instagram
Останні новини
Viber
Telegram
Messenger
Facebook
Google +
