Напередодні річниці повномасштабного вторгнення армії Російської Федерації в Україну ми згадуємо перші місяці війни, які пережив Київ та область. Страшні бомбардування, моторошні події, сотні загиблих стали початком всього того жаху, який досі відбувається у нашій країні.

Vgorode розповідає про людей, які не вважають себе героями, але їхні вчинки заслуговують на повагу. Ми зібрали лише 11 історій людей, які зробили великі справи в Києві під час активних бойових дій. Але в Україні таких людей дуже багато і ми б хотіли віддати шану всім лікарям, рятувальникам, волонтерам, зооактивістам, комунальним працівникам та іншим небайдужим українцям.

Дмитро Караман

топ-менеджер з Ірпеня, волонтер. Евакуював людей з окупованого міста

У розпал бойових дій в Ірпені Дмитро, ризикуючи власним життям, вивозив незнайомих людей із захопленого міста. Попереду та позаду його машини на маршруті були десятки розстріляних авто, тіла вбитих мирних жителів та блокпости армії РФ, де російські солдати без сорому обмацували жінок і все перевіряли. Крім цього, вони брали "данину" за пропуск його машини і погрожували вбити.

Дмитро завжди возив із собою гроші та алкоголь для відкупу. Чоловіку доводилося десятки разів повертатися до епіцентру бойових дій, аби врятувати мешканців міста. На його рахунку більше 100 вивезених людей.

Владислав Гордовський

лікар-хірург, завідувач Відділення малоінвазивної хірургії та ендоскопічних досліджень Київської міської лікарні №7. Рятував поранених, які надходили з Гостомеля, Бучі, Ірпеня

З 24 лютого керівництво лікарні отримало команду готувати укриття під евакуацію пацієнтів. На час проведення операцій хірурги піднімались нагору у відділення, а увесь інший час перебували в підвальному приміщенні. В такому режимі персонал прожив майже півтора місяці.

Через те, що лікарня знаходиться найближче до Ірпіня, Гостомеля та Бучі, лікарі приймали всіх постраждалих та поранених пацієнтів, як військових, так і цивільних. 15 березня лікарня постраждала від вибухової хвилі внаслідок влучення ракети у сусідній будинок. Була частково пошкоджена киснева станція, вхідні двері та фасад лікарні. В той момент Владислав був у себе в кабінеті.

Від вибуху чоловік підірвався і стояв посеред кімнати та кричав. Зараз лікар розуміє, що, якщо в постраждалому будинку нікого не було, то в лікарні на той момент було більше ста людей і якби ракета влучила до них, то наслідки були б катастрофічні.

Володимир Сковородка

провідний фахівець відділу організації реагування та готовності підрозділів управління реагування на надзвичайні ситуації Головного управління ДСНС України у місті Києві. Розбирав завали в Бородянці, евакуював людей, ліквідував пожежі у Києві

Від початку широкомасштабного вторгнення російських військ Володимир брав участь у ліквідації пожеж та розбору завалів на понад десяти об'єктах Києва. Зокрема, на ТРЦ Retroville, складі велосипедів ARDIS, житлових будинках на Троєщині, Оболоні.

Виїжджав на події, ризикуючи потрапити під повторні обстріли або бомбардування. Також допомагав розбирати завали у Бородянці, коли столичні рятувальники допомагали своїм колегам.

Андрій Федоров та Анатолій Жереба

водії КП "Київпастранс". Евакуювали людей з Бучі, Гостомеля, Ворзеля

До війни чоловіки обслуговували міські маршрути "Залізничний вокзал - Харківська", "Деміївська - Залізничний вокзал", "Деміївська-Васильківська", а також один з маршрутів на Троєщині. Від початку широкомасштабного вторгнення армії РФ чоловіки здійснили низку евакуаційних маршрутів для порятунку цивільного населення з Бучі, Гостомеля та Ворзеля. Кожен з них врятував життя щонайменше сотні українців, ризикуючи своїм життям під обстрілами окупантів.

Анатолій Жереб отримав поранення - неподалік його автобусу розірвався снаряд. Андрій Федоров допоміг колезі - витягнув його з автобусу та відвіз до найближчої швидкої. Чоловіки кажуть, що хоч трохи, але побували на війні.

Олександр Єрьомін

фізіотерапевт та реабілітолог, засновник "Реабілітаційного центру EREMINCENTER". Допомагає військовослужбовцям, які постраждали під час бойових дій

Олександр від початку повномасштабного вторгнення на волонтерських засадах допомагає військовослужбовцям. Команда реабілітаційного центру працює над відновленням опорно-рухового апарату українських захисників за авторською методикою Єрьоміна – статично-динамічної фізичної реабілітації.

Сам Олександр Єрьомін працював фізіотерапевтом у ФК "Шахтар", збірних України з гандболу, баскетболу, хокею, легкої атлетики, стажувався в Німеччині та Ізраїлі.

Марія Чернега

чергова станції метро "Лук'янівська". Працювала більше місяця на глибині 90 метрів під землею, допомагала людям, що переховувались від вибухів у метро

У перший день широкомасштабного вторгнення Росії в Україну Марія не злякалася та, незважаючи на те, що мешкає в Чернігівській області, поїхала на свою зміну на роботу у Київ. Жінка працювала більше місяця на глибині 90 метрів під землею в укритті на станції "Лук'янівська".

Крім звичайної роботи чергової по станції, в обов’язки якої входить прийом та відправка потягів, допомога маломобільним пасажирам, підтримка зв'язку з іншими станціями метро "зеленої лінї", жінка допомагала організовувати життя киян у підземці. Нарівні з волонтерами вона роздавала гуманітарну допомогу, їжу, слідкувала за порядком та безпекою на станції.

15 березня під час чергування Марії стався ракетний удар поруч зі станцією, у результаті якого був частково пошкоджений вестибюль "Лук'янівської". Тоді станцію закрили на декілька днів для усунення пошкоджень.

Ніна Тимофєєва

підприємиця, власниця магазину одягу, який облаштувала під бомбосховище й прихистила в ньому близько півсотні людей

Киянка на початку широкомасштабного вторгнення російських військ, облаштувала свій магазин під бомбосховище й прихистила в ньому близько півсотні людей. Тут вона облаштувала для киян спальні місця, їжу, дозвілля.

Також Ніна передавала одяг нашим військовим і піклувалась про місцевих самотніх людей похилого віку - приносила їм продукти й інші необхідні речі.

Сергій Вегнер

водій сміттєвозу в КП "Київкомунсервіс". З перших днів війни продовжував збирати і вивозити сміття по місту та після руйнувань в наслідок влучання ракет

Сергій п'ятий рік працює водієм сміттєвозу і збирає по місту змішане, будівельне і відсортоване сміття. Від початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну Сергій залишився в Києві та продовжував працювати. Людей на підприємстві не вистачало. В перші місяці з десяти водіїв у його автопарку залишилися тільки троє-четверо. Інші пішли до лав ЗСУ та тероборони.

Сергій дуже переймається тим, аби кияни переймали культуру сортування сміття і не паркували автівки близько до смітників, щоб комунальна техніка могла вільно під'їхати та забрати побутові відходи.

Анастасія Горенко

зоотехнік відділу копитних Київського зоопарку. Допомагала вижити тваринам під час бомбардування столиці, працювала без вихідних

У перші місяці широкомасштабної агресії РФ від Анастасії залежало життя мешканців Київського зоопарку. Вона працювала без вихідних та фактично жила у зоопарку. Дівчина говорить, що не думала покинути Київ чи Україну, залишилась аби дбати про тварин.

На її забезпеченні були слон Хорас, жирафи Джамбо і Джуто, антилопи, гуанако, бізони і багато інших представників копитних. Через те, що багатьох робітників не було на місці, дівчині доводилося працювати за декількох фахівців: слідкувати за раціоном, умовами проживання у вольєрах, станом здоров'я своїх вихованців, годувати, прибирати, а ще заспокоювати тварин після вибухів.

До речі, Київський зоопарк став притулком для тварин і з інших зоопарків країни, де їхнє перебування через бойові дії було небезпечним. Наприклад, до столиці переїхала тигриця Даліла з Харкова, мавпи та черепахи з приватної ферми з-під Києва.

Також кияни, які виїжджали з міста, рятуючись від війни, передавали до KyivZoo своїх екзотичних папуг, змій, ящірок. Загалом столичний зоопарк допоміг врятувати 142 тварини.

Володимир Шома

директор дитячої юнацької спортивної школи у Бородянці. На власному авто евакуював людей і розвозив ліки

Попри небезпеку потрапити під обстріл ворожої техніки або під авіабомбу, Володимир допомагав наляканим людям, бо не міг їм відмовити. Чоловік врятував не менше 50 осіб з Бородянки та сусідніх селищ.

Крім цього, чоловік розвозив по району ліки. Зокрема, він доставляв дефіцитний інсулін у село Мирча, що знаходиться за 20 кілометрів від Бородянки і яке на той момент вже було окуповане росіянами. Володимир про це не знав.

На під’їзді до села його авто попало під обстріл. Чоловіка взяли в полон. Окупанти зв’язали йому руки і допитували, але не били. Через деякий час Володимира відпустили. Ліки, які він віз, вціліли. Їх очікувала одна жінка, інсулін їй потрібен був терміново.

Марія Єрохіна

старший координатор організації "ЗооПатруль". З початку повномаштабної війни разом із командою рятує тварин

З початку війни головне завдання організації було рятування тварин із зачинених квартир. Люди панікуючи полишали домівки, а в них зачинених улюбленців із запасом корму та води на 3-4 дні. Більшість розрахувавала на те, що скоро повернуться, але йшли дні, а потім тижні.

Марія говорить, що навіть, якщо тварини виживають, це їх ламає. Спочатку вони кричать, нявчать, виють. Замкнені у чотирьох стінах, благають про допомогу. А якщо господар не приходить, просто стихають і згасають. Іноді сусіди повідомляли, що вже немає сенсу їхати на порятунок, бо тварина за стіною не подає голос. Проте і в такому випадку є шанс, що тварина все ще жива, але в неї почалася депресія.

За перші місяці війни в Києві організації довелось пережити дуже багато ситуацій: деякі трагічні, а деякі - зі щасливим кінцем. Бувало, що господарі відправляли ключі поштою і вдавалось вчасно допомогти тварині, а бувало, що дозволяли зламати замок або зробити дірку в стіні, аби витягнути тварину.

Марія розповіла, що "Зоопатрулю" вдалося врятувати понад 200 тварин. Крім цього, вони регулярно публікували поради та відео щодо порятунку замкнених тварин, а тому реальна кількість врятованих улюбленців може бути набагато більшою.