Театр драми ім. Лесі Українки

У самому центрі історичної частини Києва, за два кроки від Хрещатика, недалеко від Золотих воріт, на розі двох старовинних вулиць – Пушкінської та Богдана Хмельницького – стоїть будівля, добре відома киянам та гостям столиці України як Театр імені Лесі Українки (Російська драма).

Цінність будь-якого театру, його популярність у глядача завжди визначається наявністю у ньому яскравих індивідуальностей.

Київський театр імені Лесі Українки завжди славився своїми акторськими та режисерськими індивідуальностями. Театр завжди був та залишається театром ансамблю. Тут творили: Михайло Романов, Юрій Лавров, Марія Стрєлкова, Любов Добржанська, Микола Світловидов, Євгенія Опалова, Віктор Добровольський, Віктор Халатов, а трохи пізніше Олег Борисов, Павло Луспекаєв, Кирило Лавров, Ада Роговцева – актори, Костянтин Хохлов, Володимир Нел Микола Соколов, Леонід Варпаховський, Георгій Товстоногов – режисери, Анатолій Петрицький, Моріц Уманський, Давид Боровський, Данило Лідер, Леон Альшиц – художники, Борис Лятошинський, Юрій Шапорін – композитори.

Всі ці імена загальновідомі, як і те, що марка театру імені Лесі Українки завжди приваблювала до себе не лише професіоналів, а й простих глядачів сотень міст нинішнього простору СНД, де проходили гастролі театру. Офіційна біографія НАЦІОНАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО ТЕАТРУ РОСІЙСЬКОЇ ДРАМИ імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ починається 1926 року, коли рішенням Київського окрвиконкому було організовано в Києві Російську державну драма, і 15 жовтня того ж року театр відкрив свій перший сезон. 1941 року йому було присвоєно ім'я Лесі Українки.

Однак коріння театру сягає ХІХ століття, у ті далекі часи, коли по всій Російській імперії народжувалися і припиняли своє існування різні театральні антрепризи. У Києві постійний російський театр був створений у 1891 році, і ним стала антреприза видатного російського режисера та актора Миколи Соловцова. Акторський склад цієї трупи став згодом основою Київського державного російського драматичного театру. Свої перші спектаклі трупа Н.Соловцова показувала саме у цьому приміщенні, де й сьогодні працює Театр імені Лесі Українки. Ця будівля увійшла в історію під назвою "Будинок Бергоньє".

Старі театрали досі згадують спектаклі Театру імені Лесі Українки, які стали його легендою: "Живий труп" Л.Толстого з неповторним М.Романовим, "Мораль пані Дульської" Г.Запольської та "Дерева вмирають стоячи" А.Касони з блискучим ду Опалової та Віктора Халатова, "Варшавська мелодія" Л.Зоріна з чудовою Адою Роговцевою, "Добряки" Л.Зоріна з блискучим Юрієм Мажугою, "Насмішливе моє щастя" Л.Малюгіна з прекрасними акторськими роботами Миколи Рушковського, Кая Роговцевої, Ізабелли Павлової, Сергія Філімонова, "Переможниця" А.Арбузова з чудовою Валерією Заклунною, "Казка про Моніку" С.Шальтяниса з початківцями Любов'ю Кубюк, Анатолієм Хостікоєвим, Олександром Ігнатушею, і вже, звичайно, фаворит п'ятнадцяти.Уайльда "Як важливо бути серйозним" із цілим сузір'ям акторських імен.

Йдуть роки, змінюються назви вистав, імена режисерів, акторів, художників.

З 1994 року театр очолив народний артист України Михайло Резнікович.

Прийшовши до цього театру у 1963 році, після закінчення курсу режисури у Георгія Товстоногова, М. Резнікович надовго пов'язав свою творчу долю з цим колективом. За ці роки він поставив безліч вистав у Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Варні, Пекіні, але завжди повертався сюди, у свій театр, який був і залишається його першим коханням.

Михайло Резникович, як художній керівник, прагне продовжити живі традиції засновників Театру імені Лесі Українки.

Основна сцена – 750 місць

Нова сцена – 136 місць

Сцена під дахом – 65 місць

телефон бронювання квитків: телефон-автозвітник: (044) 234-42-23 директор театру: Резнікович Михайло Юрійович діапазон цін: 7-75 грн кількість місць: 750