Світ моди – яскравий, неординарний, провокаційний і дорогий. У ньому немає місця маргіналам і невдахам, а найсильніші гравці fashion- індустрії, як-от Франція (Париж), Італія (Мілан), Велика Британія (Лондон), століттями диктують свої правила гри. Але іноді ці, здавалося б, непорушні традиції успішно ламають «провінційні вискочки». Саме так спочатку сприйняв fashion-світ знамениту «Антверпенську шістку», яка зруйнувала засади, принципи і правила, нав'язані на модних показах колекцій haute couture, і назавжди вписала ім'я Бельгії в історію моди. І через багато років відголос революції шести бельгійських сміливців можна побачити в модних колекціях світових і українських дизайнерів.
Географічне розташування Бельгії зумовило культурний вплив на неї Франції, Німеччини і Нідерландів, і кожна з цих країн має свої яскраво виражені модні традиції. Можливо, саме тому Бельгія, незважаючи на власні академії і школи мистецтв, не мала вагомого імені на світовій fashion-арені, а сусідні країни ставилися до неї у питаннях моди дещо зверхньо. Поки в 1986 році ситуація різко не змінилася – після того як шість випускників Королівської академії витончених мистецтв Антверпена завантажили свої нові колекції у фургон і приїхали в Лондон, на British Designer Show. Відтоді світ моди змінився назавжди.
Цих дизайнерів з Антверпена об'єднувала спільна мистецька школа, один куратор-наставник Лінда Лоппа і любов до деконструктивізму. У кожного – своя.
Прибічник мілітарі Дірк Біккемберґс у своїх колекціях використовував грубі, міцні тканини і відтінки, властиві «військовій тематиці». Один із найуспішніших учасників «шістки», він лишився в модній індустрії і навіть проводив приват-покази на стадіонах ФК «Мілан» і ФК «Барселона».
Анн Демельмейстер експериментувала з деконструктивізмом у повсякденному одязі, привертаючи увагу до її універсальності. Зміщені кишені, асиметрія подолу – прийоми дизайнерки, які успішно прижилися в fashion-стилістиці в усьому світі. Сьогодні Анн веде досить закритий спосіб життя у будинку, зведеному самим Ле Корбюзьє.
Дірк ван Саєн – найвідчайдушніший експериментатор із «шістки», який відрізнявся пошуком нового і в авангардному деконструктивізмі, і в більш традиційних колекціях от-кутюр. Придбати його одяг можна в магазині Walter в Антверпені.
Дріс ван Нотен консультував дизайнерів задовго до відомого фурору в Лондоні і сьогодні вважається комерційно найуспішнішим учасником «шістки». Бутики з його чоловічими і жіночими колекціями можна зустріти в Токіо, Мілані, Парижі і Гонконзі. Дрісу ван Нотену властива особлива увага до деталей і обробки малюнків, вишивок і декоративних ґудзиків.
Вальтер ван Бейрендонк – артистичний бунтар, який надихається музикою, літературою, природою і співом птахів. Його роботам властиві національні мотиви, нестандартні комбінації і яскравий крій, що запам'ятовується. Свої колекції дизайнер прикрашає принтами і слоганами світу fashion. Саме Вальтер ван Бейрендонк – автор костюмів для концертного туру PopMart Tour культової групи U2, а сьогодні він створює костюми для театральних колективів, відомих музикантів і курирує виставки в найпрестижніших модних галереях.
Найменш епатажна серед дизайнерів «Антверпенської шістки» Марина Йі приділяла увагу виробам зі шкіри і створювала театральні костюми. Пішовши зі світу моди на 10 років, вона повернулася з тим, щоб давати нове життя старим речам, показуючи тим самим своє неприйняття сучасного споживчого ставлення до світу моди.
«Антверпенська шістка» після 1986 року збиралася двічі – в 2000-му і в 2013 році (на 50-літті факультету моди Королівської академії витончених мистецтв Антверпена). Після шаленого спільного прориву кожен дизайнер знайшов свій окремий шлях у моді, проте загальні правила деконструктивізму, продиктовані сміливцями ще у 1980-х, за ними й досі наслідує весь світ.
Суть деконструктивізму – розібрати предмет одягу по частинах, розпороти по швах, щоб потім зібрати принципово інакше, додавши свою геометрію, інші матеріали, орнаменти, патерни і обробку. Наприклад, пришити рукав у центрі спини, а на його місці залишити отвір – винайти «напівбезрукавку». Експерименти із силуетом, лініями, тканинами, аксесуарами, кольором і формою – те, що привнесли у традицію fashion учасники «Антверпенської шістки». Кожен по-своєму і всі разом вони показали, що майбутнє моди – за деконструктивізмом, витоки якого – в моді Японії початку 1970-х (показові у цьому плані ранні колекції Йоджи Ямамото). І сьогодні деконструктивізм упевнено посідає своє місце на всіх тижнях моди – в Мілані, Парижі, Нью-Йорку, Амстердамі та навіть у Києві.
В українському, молодому порівняно з європейським світі fashion, яскраво простежуються дві традиції – національна (вишиванки, елементи національного орнаменту, тканини і фрагменти українського костюма) і деконструктивізм – виразний вплив бельгійського дизайну. В колекціях молодих українських дизайнерів (як-от Жан Грицфельдт, Ксенія Шнайдер, Ганна Коломоєць, Анастасія Іванова) і маститих (бренд VOVK, NADEZDINA, ANDRE TAN, Федір Возіанов) простежуються елементи стилю «Антверпенської шістки». Це можуть бути асиметричні силуети, експерименти з комбінацією тканин, кольорів, орнаментів і навіть деталями образу.
Є у вітчизняній fashion-індустрії й відверті послідовники знаменитих бельгійців – вони вчилися на їхніх роботах і сьогодні з успіхом представляють на українській модній арені бельгійський деконструктивізм. З його ідеями успішно експериментують вже добре відомі Kir Khartley, DZHUS, CHERESHNIVSKA, LITKOVSKAYA, POSTUSHNA, Polina Veller і багато випускників української Open Fashion Studio. Цієї осені на Ukrainian Fashion Week 2021 нова хвиля молодого українського дизайну нагадає всім про внесок «Антверпенської шістки» у світ моди і продемонструє, наскільки близький бельгійський деконструктивізм українському світу fashion.
Матеріал підготовлений за сприяння спонсора проєкту "Так, це з Бельгії" – ТМ Grimbergen.
Читай також у проєкті "Так, це з Бельгії":
- Актуальні у Україні кулінарні тренди родом із Бельгії.
- Фестивалі, музика, драйв. Це Бельгія, крихітко!