Окрім усім відомих міст та селищ, таких як Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка, від російського вторгнення та бойових дій постраждала ще велика кількість маленьких населених пунктів. Одне з них – село Мощун.
Мощун знаходиться дуже близько від Києва, але осторонь магістральних автошляхів та ліній залізничних, через це далеко не всі кияни про нього знають. Сусідні з Мощуном – село Горенка та столичний район Пуща-Водиця. Горенка, як і Мощун, сильно постраждала внаслідок бойових дій навесні цього року, і люди там продовжують жити без елементарних зручностей. Про Горенку Vgorode писав зовсім недавно.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Якщо у постраждалі від війни великі населені пункти на Київщині життя почало повертатися практично відразу після відходу російських військ у квітні, то жителям Мощуна не пощастило, пишуть bykvu.com. За півроку після відходу російської армії там досі немає електропостачання, немає води та газу.
Місцеві жителі найчастіше змушені жити в напівзруйнованих коробках своїх будинків, серед куп розбитої цегли. У будинках у багатьох відсутні будь-які комунікації. Електрика у Мощуні зникла вже на другий день вторгнення – 25 лютого. Були спалені трансформатори, які давали світло, це сталося через обстріл.
Вже настала осінь, але досі на перевернутих стовпах у селі висять дроти. А разом з електрикою відсутні інтернет, газ та водопостачання. Проблема тут не така критична, як в інших населених пунктах, тому що значна частина будинків у Мощуні – це дачі, що означає, що їхні власники мають інше житло. При цьому, за словами місцевих, частина жителів мала тут єдиний будинок – це пенсіонери, деякі інваліди, студенти. Живуть постійно тут навіть діти. У дачному селищі немає взагалі жодного будинку, який не має пошкоджень.
Побут у мешканців Мощуна дуже примітивний. Прання - це похід до річки з тачкою, в яку завантажено одяг. Приготування їжі – на вогнищі або на газовому балоні, який є не у всіх.
Генератори, які дають електрику, - це рідкість. Смартфони люди віддають своїм сусідам, хто їздить на роботу до Києва, щоби там їх підзарядити. У вівторок та середу церковні волонтери привозять місцевим готові обіди.
Деякі жителі сплять у розбомблених гаражах на розкладушках, бо вони не мають іншого варіанту ночівлі. Або просто ставлять ліжко у саду під деревами. А є й ті, хто самостійно споруджує сарай чи курінь. З настанням холодів місцевим жителям виживати буде важче – опалення тут немає.
У Мощуні є один приватний магазин, але в ньому не можна купити продукти, які зберігаються в холодильнику – адже світла тут немає. За сиром та ковбасою жителі їздять до Києва.
Місцеві писали листи до Офісу президента, глави МЗС, проте поки що це не допомогло, і мешканці не можуть дочекатися ні електрики, ні відшкодування коштів на відновлення своїх будинків. Люди в Мощуні продовжують жити в руїнах та темряві.