Чому не можна ділитися в соцмережах інформацією про ракетні удари та обстріли

З початку війни в інтернеті з'явилася величезна кількість відео на військову тематику. Блогери та просто випадкові люди знімали на свої телефони та фотоапарати палаючі будівлі, техніку, момент прильоту ракет та бомб. Проте робити цього не варто, до того ж в Україні за розповсюдження цієї інформації запровадили кримінальну відповідальність.

Практично одразу після початку бойових дій з'явилися заклики від представників влади, щоб у жодному разі не викладати в інтернет оперативно зняті відео, на яких видно, куди саме потрапив снаряд.

Vgorode спробував розібратися з тим, чому так важливо не викладати в мережу такі відео та чим це може загрожувати.

Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Випадок із наведенням від блогера

Частина користувачів інтернету ставиться до таких закликів влади скептично. Адже у вік сучасних технологій, заявляють вони, наведення на ціль здійснюється за допомогою даних, отриманих із супутникових знімків, і авіація та артилерія має точні координати, куди саме потрібно спрямувати вогонь. Через це деякі українські блогери стали, можливо навіть мимоволі, навідниками для російської артилерії.

Так, широку популярність набув випадок, коли тиктокер із Києва зняв на відео українську військову техніку, яка знаходилася поруч із торговим центром Retroville у Києві, і опублікував ролик в інтернеті, чим, можливо, викликав удар по цьому торговому центру з його частковим руйнуванням. Невдачливого блогера швидко вирахували до СБУ та затримали, після чого він вибачався на камеру.

Чому не можна ділитися інформацією про обстріл?

Насправді супутникові знімки не завжди дають можливість точного наведення на ціль. По-перше, супутник не обов'язково пролітає саме над місцем потенційного удару в потрібний момент, по-друге, у разі похмурої погоди або задимленості об'єкта знімок нічого не покаже.

Для того, щоб точно визначити місце удару, військові використовують коригувальників (їх постійно затримують українські війська та тероборони), розвідувальні дрони та іншу техніку.

Як використовують соцмережі?

Одним із способів дізнатися, чи потрапив снаряд (ракета) у ціль, є моніторинг даних, що надходять з інтернету – зі сторінок усім відомих Facebook, Telegram, TikTok та інших сайтів. Спосіб збору військових даних із загальнодоступного інтернету називається OSINT (Open Source INTelligence) – це методи розвідки з відкритих джерел.

Видання Time присвятило спеціальну статтю, де розповідається, як дані OSINT використовуються для аналізу війни в Україні.

Сотні цивільних осіб за допомогою OSINT уважно вивчають тисячі відеороликів, що надходять із країни. Ці дослідники працюють разом, щоб перевірити місцезнаходження відео, збираючи воєдино загальнодоступні подробиці ситуації, що швидко змінюється на передовій. В онлайн-режимі вони діляться фактами про війну в Україні з усім світом, становлю серйозну конкуренцію авторитетним редакціям новин та військовим аналітикам.

Аналітики OSINT поширюють відео, встановлюють точне місцезнаходження, звіряючись з картами, намагаються визначити типи танків, бойових машин. Таким чином, аналітики-журналісти можуть встановити справжність відео, звіряючи його з кадрами цієї ж місцевості, знятими раніше. Таким чином, шляхом зіставлення відео та фото з інтернету, аналітики за допомогою комп'ютерних програм можуть встановити точну геолокацію місця, куди потрапив снаряд або бомба.

І якщо це роблять навіть громадянські люди на Заході, то тим більше подібною ж діяльністю можуть займатися і в Росії, щоб за даними відеороликів коригувати вогонь своєї армії і робити його більш точним.

В Інтернеті є ціла книга на 110 сторінок англійською мовою про те, як НАТО використовує отримані дані з відкритих джерел для своєї діяльності, бажаючі можуть її знайти за цим посиланням.

Міністерство внутрішніх справ України закликає журналістів та громадянське населення максимально обмежити фото- та відеофіксацію місця попадання ракет, будь-яку прив'язку до місцевості, яку можна розглянути на відео/фото та інше:

Чому не можна ділитися в соцмережах інформацією про ракетні удари та обстріли фото 1

Нагадаємо також, що 26 березня президент України Володимир Зеленський підписав законопроект №7189, згідно з яким за "злив" військової інформації загрожуватиме тюремний термін.

Що не можна публікувати?

• Ракети, які летять чи кудись потрапили;
• Назви вулиць, зупинки транспорту, магазини, заводи;
• Переміщення українських військових; військові об'єкти;
• Роботу протиповітряної оборони (ППО);
• Місце обстрілу чи попадання снаряда;
• Адреси, візуальні прив'язки чи координати боїв;
• Номери автомобілів, бронетехніки;
• Потерпілих чи загиблих (крім офіційних даних).

Як каратимуть?

Якщо закон було порушено ненавмисно, то при розгляді справи буде два варіанти:

• за зйомку та розповсюдження даних про направлення або переміщення зброї, боєприпасів на території України, якщо таку інформацію не публікував Генштаб ЗСУ чи Міноборони або інші офіційні джерела відповідних відомств країн-партнерів, про їхнє розміщення чи пересування – загрожує термін у в'язниці від 3 до 5 років ;
• за поширення інформації про переміщення, рух або розміщення ЗСУ або військових формувань за можливості ідентифікувати місцевість - загрожує термін у в'язниці від 5 до 8 років.

Якщо ж закон було порушено навмисне, за корисливими мотивами та за попередньою змовою, фігуранту світитиме від 8 до 12 років в'язниці.