У Центрі захисту тварин розкрили деталі трагедії у Бородянському притулку

У Центрі захисту тварин прокоментували трагічну загибель кількох сотень собак у притулку у Бородянці та докладно відповіли на найпопулярніші питання.

Нагадаємо, на початку квітня волонтери дісталися до притулку у Бородянці Київської області та виявили, що внаслідок війни після російського вторгнення в Україну тут загинуло понад сотню тварин.

Зоозахисники звинуватили директора КП "Київська міська лікарня ветеринарної медицини" Наталію Мазур у цій трагедії. За цим фактом рух зоозахисників подав заяву до поліції. Голова комунальної ветеринарної лікарні прокоментувала звинувачення у свій бік та розповіла, чому загинули тварини. Вона написала, що згодна з тим, щоб її звинувачували у загибелі собак, але попросила не загрожувати їй чи її родині розправою.

Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

У зверненні КП "Київська міська лікарня ветеринарної медицини" підтвердили цей факт та відповіли на кілька важливих питань.

Російські окупанти тримали місто в осаді більше місяця, руйнуючи його. Крім того, що загинуло багато людей, у притулку загинули тварини, про що адміністрація заявила 2 квітня, після звільнення міста та поновлення роботи. Після проведення внутрішнього розслідування вирішили публічно роз'яснити деякі деталі трагедії.

За результатами розслідування через вторгнення Росії в Україну в Бородянському притулку загинуло 120 собак. До 23 лютого там перебувало 425 тварин, з яких 120 померли, 27 було доставлено до лікарні після звільнення, 52 собаки втекли та ще якусь частину дали притулок місцеві жителі. Загалом вижило 226 вихованців.

Загинули тварини через голод та зневоднення, адже на п'ятий день повномасштабного вторгнення у персоналу, керівництва та волонтерів не було можливості дістатися до притулку та допомогти собакам. Так, вихованці залишалися безпорадними протягом 31-го дня.

Чи була реальна загроза життю та безпеці персоналу притулку?

Так, адже за кілька десятків метрів від нього дислокувалися окупанти. Вони могли вбити, взяти в полон охочих допомогти тваринам, до того ж там були розставлені міни, тому можна було на них підірватись.

Домовитись із ворожими солдатами не вийшло.

Що було з тваринами, поки притулок було окуповано?

Команда притулку дбала про собак у перші дні війни, ризикуючи своїм життям. До того ж адміністрація намагалася евакуювати тварин, проте цього так і не вдалося зробити.

Охоронець Олександр Крамаренко 28 лютого повернувся додому, щоб поповнити запаси їжі та продовжити роботу у притулку, але вже не зміг повернутися – притулок заблокували. З тією самою ситуацією зіткнувся начальник служби адопції та утримання безпритульних тварин Ігоря Лесновського.

Востаннє нагодувати тварин вдалося 3 березня, це зробила фельдшер притулку Юлія Вовченко. Проте через обстріл їй довелося тікати, щоб урятувало своє життя.

Де було керівництво і що зробили для порятунку тварин?

Керівник КП "Київська міська лікарня ветеринарної медицини" Наталія Мазур перебувала у Києві та до останнього намагалася евакуювати собак. Вона надсилала офіційні звернення першим особам держави та військовим, але гуманітарні коридори там так і не відкрили – листи залишилися без відповіді.

У свою чергу представники офісу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повідомили, що звернення було опрацьоване, проте людські життя та здоров'я для них на першому місці, тому ризикувати ними заради порятунку тварин вони не могли. Однак вони "поділили занепокоєння долею тварин та підтримували прагнення їх врятувати".

Що робило керівництво притулку, окрім звернення до чиновників?

Для порятунку тварин вони намагалися зв'язатись з усіма, хто міг допомогти. У тому числі – і з російськими зоозахисниками.

Центр звертався до керівників російських зоозахисних організацій та притулків з проханням вплинути на окупантів, вели переговори із самими окупантами, які перебували у Бородянці. Проте ворожі солдати ставили їм ультиматуми – "вибрати правильну сторону".

Оскільки Бородянка є українською територією і цією позицією дотримувалося керівництво притулку, переговори закінчувалися погрозами з боку окупантів розправитися з тваринами та співробітниками. Діалог довелося закінчувати.

Також небайдужі активісти з Італії письмово та по телефону зверталися до російських посольств із проханням вплинути на організацію гуманітарних коридорів, але це теж не виправило ситуацію.

Чи правда, що волонтери пропонували допомогу притулку, але відмовилися від неї?

Волонтери та небайдужі українці справді пропонували привезти корм та ліки до притулку, проте способів дістатися туди не було – коридор окупанти відкрити відмовилися. Тож безпечного способу врятувати тварин не було до визволення Бородянки 2 квітня.

Чому не залишили вольєри відкритими та собак не відпустили, давши їм шанс на порятунок?

У зверненні Центру вказано три причини.

По-перше, відкрити вольєр із більш ніж однією твариною займає час і супроводжується шумом, що загрожує б життю персоналу, оскільки співробітників могли помітити солдати та розправитися з нею. Одна зі співробітниць, яка востаннє тоді навідалася до тварин, побоювалася, що її почують.

По-друге, тварини, яких звільнили, могли запросто потрапити на заміновані дороги або постраждати під час обстрілів на вулиці.

По-третє, голодні та налякані тварини загрожують усім людям та навколишньому середовищу. Мало того, що вони поводилися б агресивно по відношенню до беззахисних жителів міста, але на додачу вони їли б тіла загиблих, які лежали на відкритій місцевості, що погіршило б санітарно-епідеміологічну ситуацію в місті.

На тлі емоційного потрясіння, пов'язаного з голодом і поїданням незахованих тіл, собаки почали б бачити в живих людям видобуток і почали б на них нападати. До того ж, агресивні тварини часто збиваються в зграї, що було ще небезпечніше, ніж зустріти одного пса.

Що буде з Бородянським притулком надалі?

Притулок відновлює свою роботу. Зараз команда лікує і реабілітує тварин, що вижили. До того ж проводяться консультації з міжнародними фахівцями, щоб розробити та впровадити механізми евакуації тварин із притулків та подальшого догляду за ними в умовах воєнного стану.

Що зроблять у притулку, щоб уникнути повтору цієї трагедії?

Для цього зараз створюється інструкція-протокол для українських притулків та людей, які дбають про тварин за умов війни. Над нею працюють спільно з міжнародним консультантом з питань ветеринарії та біобезпеки Віталієм Башинським та президентом USAVA Владленом Ушаковим.

Вони враховують трагічний досвід Бородянки, тому намагатимуться передбачити план дій, щоб припинити та уникнути будь-яких негативних наслідків для тварин у період війни в Україні.

Для ветеринарів, санітарних лікарів та волонтерів також проведуть брифінги, щоб підготувати навчальні матеріали щодо бродячих та постраждалих від війни тварин.

Приєднуйтесь до нашіх каналів в Telegram:

"Підсумки дня. Новини України та світу" - о 22:00 пишемо добірку про те, що важливого відбулося протягом дня.
Vgorode.ua Київ - усе, що стосується нашого міста.
"Диван зачекає" - куди ходити у Києві, та як розважатися.
"Сова" - кращі добірки кіно, серіалів, та музики.