Російський корабель пішов на: чому загибель "Москви" так важлива для України

Регулярна повітряна тривога над Києвом не в змозі проредити чергу до Головпоштамту за маркою, що посилає російський ракетний крейсер «Москва» на три тривіальні літери. Українське послання нещодавно закінчилося для крейсера потопленням. І це не лише красиво, а й важливо. Vgorode.ua розбирався, що являв собою корабель і чому його знищення так багато означає для України.

Ракетний крейсер «Москва» – перший із трьох кораблів проекту 1164 «Атлант», побудований він у Миколаєві у 1976-79 роках, перша назва – «Слава».

Основні завдання кораблів проекту - знищення надводних судів супротивника, у тому числі авіаносців, вирішення завдань колективної ППО з'єднань та конвоїв, боротьба з підводними човнами, підтримка десанту та обстріл узбережжя супротивника.

Підтримка дуже велика: потужність бойової частини ядерної ракети, якій оснащена "Москва", - 350 кілотонн. Для порівняння: ядерний вибух над Хіросімою становив приблизно 15 кілотонн.

За час служби «Москва» забезпечувала безпеку саміту СРСР-США на Мальті у 1989 році, брала участь у війні 2008 року в Грузії, виконувала роль флагмана оперативного з'єднання ВМФ Росії у Середземному морі, у 2014-му брала участь у блокаді українських ВМС у Донузлаві, а також здійснювала прикриття авіагрупи ВКС Росії у Сирії.

Це найкращий корабель Чорноморського флоту за підсумками 2016 року. 24 лютого 2022-го він брав участь у захопленні острова Зміїний, а пізніше – у морській блокаді Одеси, Миколаєва та Очакова.

ТТХ крейсера "Москва", інфографіка Олександра Шатова

Неоціненна втрата

Після звістки про потоплення «Москви» з'явилися оцінки матеріальних збитків - близько $750 млн, що перевищує річний бюджет таких областей Росії, як Новгородська, Орловська, Смоленська або Астраханська, а також майже два Хакасії або п'ять Єврейських Автономних Областей.

Звичайно, подібні розрахунки дуже умовні, і точно визначити вартість корабля важко, оскільки він був побудований понад 40 років тому ще в СРСР. Крім того, судно проходило капремонт та модернізацію. Вартість ремонту у 2020 році деякі джерела оцінюють у $383 млн.

Якщо спробувати підрахувати, скільки коштуватиме будівництво нового подібного корабля, цифри будуть ще серйознішими. Наприклад, один американський есмінець типу «Арлі Берк» коштує $1,4-1,7 млрд (у цінах 2009 року), при тому що будують ці кораблі серією в кілька десятків штук, що їх помітно здешевлює. А есмінець типу «Лідер», що проектується в РФ, - від $1,5 млрд. Хоча, враховуючи нинішній стан справ РФ у фінансовій і технологічній сферах, у тому, що його таки побудують, є серйозні сумніви.

При цьому вартість розробки та виробництва українського комплексу «Нептун», що влучив у «Москву», коштувала нам лише $66 млн.

Залишилися без «даху»

Але крейсер – не просто матеріальна цінність, а серйозна бойова одиниця. І насамперед потоплення «Москви» має важливе військове значення. Він був флагманом Чорноморського флоту і грав ключову роль як командний корабель з автоматизованими системами бойового управління та комплексом зв'язку для видачі команд на інші кораблі та літаки. На ньому міг розміщуватись командувач флоту зі штабом.

А головне, корабель був здатний здійснювати протиповітряне прикриття з'єднання, наприклад десантних кораблів при переході морем, і плацдарму морської піхоти, що висадилася. Тобто. прикривати всі сусідні судна та наземні з'єднання від українських обстрілів. Тепер же, коли Москва пішла на дно, російський флот змушений відійти куди далі від українських берегів - на 200 км. Там його вже не дістати Україні, але й у нього куди менше можливостей.

Компенсувати цю втрату на Чорному морі агресору нічим, що значно ускладнить, якщо не унеможливить проведення російського морського десанту в районі Одеси.

Як знищення великого корабля може позначитися подальшому веденні бойових дій, можна побачити з прикладу потоплення британцями німецького лінкора «Бісмарк» у 1941 році. Після цього серйозні дії німецького надводного флоту було припинено до кінця війни. Або загибелі лінкора «Тірпіц» у 1944 році, що усунула серйозну надводну загрозу для проведення караванів до Мурманська і дозволила перевести головні надводні сили Королівського Флоту до Індійського та Тихого океанів, де вони взяли участь у бойових діях проти Японії.

Не припливли

Важливими є й репутаційні втрати: востаннє крейсер топили 1982 року під час Фолклендської війни. Очевидно, крейсер «Москва» був найбільшим військовим кораблем, коли-небудь знищеним ракетою, і це подія безсумнівно увійде у світову військову історію.

У ВМФ Росії є ще два кораблі цієї серії - "Маршал Устинов" на Північному флоті та "Варяг", флагман Тихоокеанського флоту. Примітно, що «Варяг» до 21 грудня 1995 року називався «Червона Україна».

Однак появи цих, як і інших кораблів у Чорному морі, навряд чи варто очікувати, оскільки Туреччина закрила протоки Босфор і Дарданелли – єдиний водний коридор, що веде в Середземне море і далі у світовий океан. Конвенція Монтре, прийнята в 1936 році, закріпила суверенітет Туреччини над цими протоками та встановила правила їх проходження у мирний та воєнний час. Відповідно до цієї конвенції, у воєнний час Туреччина має право забороняти прохід через протоки будь-яким військовим судам, за винятком тих, що повертаються на свої бази.

Турки не порушили цієї конвенції навіть у роки Другої Світової, а отже, і зараз російським військовим кораблям, які перебувають у Чорному морі, доведеться до закінчення війни залишатися там, а всім іншим військовим та допоміжним судам вхід до цієї акваторії закрито. Тобто. всі вони де-факто благополучно відправляються за тією ж адресою, вказаною на популярній українській марці.